Ти тут, я там, а поміж нами літо,
Яке до нас приходило у снах.
Відрізок щастя нами не прожито,
Не відбулась омріяна весна...
У зиму люту раптом все згоріло,
Змінився світ в одну єдину мить.
Спинився час і серце заболіло,
І до цих пір душа мені болить...
Я тут, ти там, і руку не подати,
Це так далеко... Боже мій, невже?
По долі нам призначено страждати,
І півжиття прожити, мов чуже?
Дивлюсь на Схід, і дні не підганяю,
Безхмарне небо, а воно гримить...
Є тільки мить, аби дійти до раю,
І вічність миттю іскрою злетить...
Не сказано, нестерпно, невідомо...
... Живе в розлуці не одна сім'я...
Коли ж ми всі повернемось додому?
Чи буде дім? Чи будеш ти... і я?..
Повірю ще раз... вийду на дорогу,
Молитву прокажу семи вітрам!
Я вірю в Бога, вірю в перемогу!
Надію всім, по крапельці роздам!
Бо люди вже втомилися чекати,
І сил немає далі йти, в світи...
Одне бажання - ворога здолати!
Боротись, жити, і - перемогти!
