Зима про себе нагадала,
На землю випав білий сніг,
Та осінь швидко все владнала:
Цей сніг водою швидко стік.
Прийшла, зима, ти дуже рано,
До холодів тепер звикать.
Та не зведи нас у оману,
Дозволь весняних днів чекать..
Про всіх, дивлюся, ти подбала,
Щоб не замерзли в холоди.
Кущі й дерева повдягала,
Свої залишила сліди.
Цвіли яскраві пізні квіти,
Їх заморозила в цвіту.
Ніщо не в змозі їх зігріти.
Хороше щось в тобі знайду?
На ранок - дощ, як із відра,
Яка про зиму отут згадка?
Невже, була твоя це гра?
Для нас лишилася загадка.
І знову все, як і було,
Лише замерзлі лежать квіти.
Нащо тримать на тебе зло,
Тебе нам треба розуміти.
Що ти прийдеш, ми знали добре,
Але всьому буває срок.
Ти ж відчайдушна і хоробра,
Других немає тут думок...
-----------------------------------
Натисніть на картинку
Чудова поезія!
Потішимось ми цій красі,
зима у білому вбранні...
зайшла,всміхнулась й поспішила...
Лиш де-не -де нам залишила
купочки снігу,свіжий подих...
А у нас і досі усім на подив,
знов сипле й сипле,
ніби скоро Новий рік...
Гарного вечора Вам і натхнення!
Зима про себе нагадала,
Землю накрила враз сніжком,
Лишилася війна та зла омара,
Пройшла б вона далеким сном.
Гарний позитив, дорога Надюшко!
Нехай приходить вже зима і наведе порядки.
Сонячного Вам настрою та творчого натхнення!
Дуже гарно і чарівно!
