[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=07bRuHyprSA[/youtube]
Зима про себе нагадала,
На землю випав білий сніг,
Та осінь швидко все владнала:
Цей сніг водою швидко стік.
Прийшла, зима, ти дуже рано,
До холодів тепер звикать.
Та не зведи нас у оману,
Дозволь весняних днів чекать..
Про всіх, дивлюся, ти подбала,
Щоб не замерзли в холоди.
Кущі й дерева повдягала,
Свої залишила сліди.
Цвіли яскраві пізні квіти,
Їх заморозила в цвіту.
Ніщо не в змозі їх зігріти.
Хороше щось в тобі знайду?
На ранок - дощ, як із відра,
Яка про зиму отут згадка?
Невже, була твоя це гра?
Для нас лишилася загадка.
І знову все, як і було,
Лише замерзлі лежать квіти.
Нащо тримать на тебе зло,
Тебе нам треба розуміти.
Що ти прийдеш, ми знали добре,
Але всьому буває срок.
Ти ж відчайдушна і хоробра,
Других немає тут думок...
-----------------------------------
Натисніть на картинку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2022
автор: Н-А-Д-І-Я