Нас обійма вечірня прохолода,
Сховалось сонце вже за горизонт.
Погасла літа неповторна врода,
Мелодії осінні наче сон.
Я в них вслухаюсь й тво́ї чую кроки,
До мене підкрадаєшся зтишка.
О, мила осінь! Як тікають роки,
А ти для мене завжди дорога.
Все пригортаєш і шепочеш тихо,
Я тут з тобою, не покину я.
Ти ди́хання моє і моя втіха,
Жариночка кохання ти моя...
Хоч журавлі уже злетілись в зграї,
Прошу тебе ти їх не проганяй.
Нехай для них мелодія, ще грає
І радісно співає водограй.
Сердечно дякую мила Катюшенько!!! Як же приємно читати такі теплі коментарі, як ваш!!! Я завжди радію вашому візиту, ваші слова завжди зігрівають серце і душу! Щастя вам дорогенька!!!