Ти сьогодні кохана наснилась,
Зазирала до мене в вікно.
А тоді у кімнаті з'явилась,
Бо ж за вікнами снігом мело.
Провела по волоссі рукою,
Посміхнулась, торкнула плеча.
Як же добре, коли ти зімною,
Враз тікає від мене печаль.
Нехай сон цей ніде не зникає,
В ньому бачу кохана тебе.
Моє серце горить і палає
І до себе коханням зове.
Прокидатись без тебе не хочу,
Каву пити в самотності теж.
Так боюся розплющити очі,
Бо ти зразу від мене підеш.
Ти сьогодні кохана наснилась,
Зазирала до мене в вікно.
Посміхалась і в очі дивилась,
Зустріч цю я чекав так давно...
Казково усе змалювала,
Бо кохання горить у душі.
Два серця воно поєднає,
Колись були долі чужі.
Просто Щастя тобі нескінчнного, кохання взаємного та Божого благословіння на довгі роки, дорога Танюшко!
Ніжність почуттів відчутна у кожному слові, Танюшко. 
Як завжди на висоті твоя поезія, сонечко! 
