Каламутне небо, знизу догори,
каменів не видно, спробуй розбери.
Устромивши погляд, мацаєш по дну,
ловиш рибу-птаха, маєш за ману.
По ковзкому пір'ї, плетиві луски
совгаються гладять пальців галузки,
крилами тріпоче рибоптаха та
і пірнає вгору в неба болота.
Опускаєш очі, забуваєш сни.
Місяць, як тареля, сірий аж масний,
вхромлений у берег тихої ріки,
у намулу хмарах брилами зірки.
Дивна картина інколи й взимку буває... 
