Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніколя Петрович: Моя ненаписана пісня - ВІРШ


Ніколя Петрович: Моя ненаписана пісня - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 6

Пошук


Перевірка розміру




Моя ненаписана пісня

Ти — моя ненаписана пісня, Я — творець вічно твій невідомий, Між світами у маревах виснем Незбагненно і вщент несвідомо... Ми — розірвані лінії часу, Навіки́ заблукалі у тайнах, В інших альтернативах Парнасів Наші музи над нами літають. Колись може чиєюсь ти станеш — Не моєю всеінфінітивно! І сніжком, що не випав, розтанеш У мені, — Це, на диво, не дивно. Грою слів божевільною хиблю В бік примарно можливого чуда, Дієслів брудо-римами сиплю, Тішусь вперто, що гірше не буде... Тільки спокій не хоче коритись, Я не знаю, чого іще треба, Крім звичайного — "просто змиритись", Не чекаючи манни із неба... Щось шукати там, де не потрібно, Коли сенсу у цьому не мати І хіба то науці подібно, Слід — отак собі допомагати?.. Не важливо, солоним, чи прісним Словом в інших піснях моїх блудиш... Ти — моя ненаписана пісня, І моєю ніколи не будеш.