Ти - праведний гнів,
Світло і тінь, сльози і сміх…
Я спокій згубив!
Яаа… промінь зорі
Пекло і лід - наче я тут,
А наче і ні.
Мене ти у серце свої не впустила,
І я тобі тобі марну надію дав лише,
Проте не знайшлося в нас сили сказати
«Прости»...
Нехай забула ти мене,
І твій герой тепер не я,
Вже не горить палким вогнем
В твоїй душі моє ім'я…
Але, цілунок перший наш
У твоїй пам'яті живе,
І губ чужих відчувши смак,
Ти уявлятимеш мене…
Ти так хотіла прийти,
До мене прийти, й назавжди своє кохання знайти..
УУУУА я… я лиш чимдалі летів…
Я прагнув втекти,
Аби не згоріти в твоєму вогні
Твоє полум'я най мене не щадило,
Та я обпікав тебе холодом сніжним,
Ми все ж не посміли сказати останнє
«Прощааааай»
Нехай забула ти мене,
І твій герой тепер не я
Вже не горить палким вогнем
В твоїй душі моє ім'я…
Але, цілунок перший наш
У твоїй пам'яті живе,
І губ чужих відчувши смак,
Ти уявлятимеш мене…
- Ніколи не забувайте своє перше кохання. Нехай потім Ваші долі пішли кожна своїм шляхом, теплі спогади про ті почуття завжди зігріватимуть Вас у такому суворому і непередбачуваному світі. Бережіть їх... Тримайте свої серце відкритим... І тоді нове кохання неодмінно знайде Вас!...
Мене ти у серце своє не впустила,
І я тобі тобі марну надію дав лише,
Проте не знайшлося в нас сили сказати
«Простиииии»
Твоє полум'я най мене не щадило,
Та я обпікав тебе холодом сніжним,
Ми все ж не посміли сказати останнє
«Прощаааааа-ааай»
Нехай забула ти мене,
І твій герой давно не я
Вже не горить палким вогнем
В твоїй душі моє ім'я…
Але, цілунок перший наш
У твоїй пам'яті живе,
І губ чужих відчувши смак,
Ти уявлятимеш мене…
І губ чужих відчувши смак,
Я уявлятиму тебе…
