Живу, сьогодні... не думаю ,про завтра...
бачу ,як сходить сонечко і щаслива.
а ти знаєш, за життя боротись варто !
чи ти юна пава ... чи голубка сива.
А сьогодення, розбурхане вітрами,
вітровій, зриває ще листя зелене .
і несе ,тебе доля у даль стежками...
поки молодий серце б'ється шалене.
Стелиться, дорога широка і вузька...
відкриваєш ,світи близькі і далекі .
і як ластівка , розпрямляєш два крила
усміхаються ,тобі дуби смереки.
Радію, кожною миттю ,бачу божий світ...
дихаю, у повітря квіти волошкові.
бо не знаю, коли вітер зірве лист з віт...
милуюсь, як шелестять високі тополі.
Знаю ,колись прийде остання хвилина...
і залишу, назавжди цей прекрасний світ .
піду, у заметіль з очей впаде сльозина...
подякую ,Богу за все... розтану ,як сніг .
М ЧАЙКІВЧАНКА
Наша правда жизни.
И радость и грустиночка,но это нам необходимо всем пройти,чтоб быть сильнее и мудрее и чище там,где Бог уготовал нам быть вечно.
Приятно и глубоко написано.спасибо Вам.)
Слава Богу за все! Щасти Вам 
дякую на добрім слові!
