Ви пам’ятаєте, ви звісно пам’ятаєте,
Як я стояв, припавши до стіни,
Схвильовано ходили по кімнаті ви
І щось в лице кидали ви мені,
Ви говорили, треба розійтися,
Що ви втомились від мого життя,
У вас роботи димова завіса,
Ну а мені нема вже вороття.
Кохана! Та мене ж ви не кохали,
Не знали ви, що в темряві людській,
Я був неначе загнаний в кайдани
Не міг покинути жорстокий стрій,
Не знали ви, що у глухій імлі,
Що в побуті залитому грозою
На невідомому я кораблі,
Пливу неспинною подій рікою
Лице віч-на-віч ти не загуби,
Значуще видно тільки звіддалік
Коли киплять морські степи,
Та корабель вже нахилився вбік...
Земля– це корабель!
Та де-хто жваво
У пошуку нових земель
Його направив величаво.
Та хто ж із нас на палубі великій
Не падав, не блював і не сварився?
Їх надто мало, сонцеликих,
Хто ще тверезим залишився.
Тоді і я під дикий шум,
Не мавши досвіду в роботі
Спустився в корабельний трюм,
Щоб не пропасти у блювоті.
Той трюм був руською корчмою
І я, схилившись над стаканом,
Щоб не страждати за тобою,
Себе згубив, п’янкий обманом,
Кохана!
Та я мучив вас,
І сум, красу, мов струм,
добув в очах зів’ялих,
Я перед вами напоказ
Себе розтрачував в скандалах
Не знали ви, що у глухій імлі,
Що в побуті залитому грозою
На невідомому я кораблі,
Пливу неспинною подій рікою
Тепер пройшли роки ,я в іншому вже віці,
І відчуваю й мислю я не так вже,
Тепер з бокалом на гучній вечірці
‘’Хвала і слава капітану!’’-кажу.
Сьогодні я під впливом ніжних слів
Згадав чомусь сумну я вашу втому,
І ось тепер сказати вам посмів,
Яким я був, який тепер в цілому!
Кохана!
Сказати солодко мені,
Падіння я уникнув з кручі,
Тепер в Радянській стороні
Я щонайвправніший попутчик,
Я став не тим, ким був тоді
Не мучив би я вас, як це було раніше,
За прапор вільності
І в світлому труді,
готовий йти все вище й вище,
Ви вибачте мені,
Я знаю, ви не та,
Живете ви з чудовим чоловіком
Що не потрібна вам ця маячня
І сам я вам давно вже не потрібний.
Живіть ви так,
Як вас веде зоря
Вас вберігають почуття вічнозелені,
З вітаннями,
Покірний ваш слуга,
Знайомий ваш
Сергій Єсєнін.
ID:
815268
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 26.11.2018 00:04:31
© дата внесення змiн: 26.11.2018 00:20:30
автор: Ноунейм
Вкажіть причину вашої скарги
|
