Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Теоретик: Основи поетики. Наукова поезія. - ВІРШ


Теоретик: Основи поетики. Наукова поезія. - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 5

Пошук


Перевірка розміру




Основи поетики. Наукова поезія.

Наукова поезія — поезія, в якій думка виявляє нерозривноестетичну єдність раціонального та ірраціонального начал, де науковий компонент визначає зміст художнього твору, напрям розвитку ліричної теми. Теоретиком Н.п. вважають французького критика і літературознавця Р. Гіля, який у своєму “Трактаті про слово” (1896) обстоював потребу єднання науки і мистецтва: “Наука повинна шукати животворного дихання у поезії”. До перших зразків Н.п. належить давньогрецька космогонічна та астрономічна поезія, філософські дидактичні поеми: “Астрономія” Гесіода, “Астрологія” Клеостра, “Про природу речей” Тіта Дукреція Кара, “Про рільництво” Вергілія та ін.. Літературна традиція Н.п. спирається на наукові засади сцієнтизму (лат. scienta — знання, наука), тому подеколи називається сцієнтичною. ЇЇ розмежовують на кілька тематичних потоків. Один із них – літературознавчий (“Лист до Пізонів” Горація, “Мистецтво поетичне” Н. Буало, “Мистецтво поетичне” П. Вердена, “Іванові Франкові: Відповідь на його посланіє” М. Вороного: Hi, мій учителю і друже, Про мене все це не байдуже. Життя з його скаженим шалом, З погонею за ідеалом, З його стражданням і болінням І невгамованим сумлінням, Життя — се дві противні сили, Що між собою в бій вступили. Одна з них — велетень-гнобитель, А друга — геній-визволитель; Його двосічна гостра криця Влучна, як з неба блискавиця; Але і велетень могучий В руці тримає меч блискучий? Окрему гілку Н.п. складають твори натурфілософського характеру, відомі в українській літературі за поезією Климентія Зіновієва. Пора розквіту Н.п. припадає на XX ст. Її популяризує російський поет В. Брюсов. В Україні — В. Гадзінський, автор поеми “Айнштайн”. Виразні тенденції Н.п. спостерігаємо й у творчості М. Бажана (“Число”) та П. Тичини (цикли “У космічному оркестрі”, “Псалом залізу”): Десь за морями право, честь. За океаном совість. Хоч би вокзал побіг, гукнув, розбуркав промисловість! Стоїть завод, — не п'є, не їсть, аж цвіллю взявся знизу… І мовчки в небо устає новий псалом залізу. Тут відчутний вплив науково-технічних зрушень. Особливо це помітно було на авангардистських течіях (футуризм, конструктивізм і т.п.). У сьогочасній ліриці елементи Н.п. наявні у представників “нью-йоркської групи” (Ю. Тарнавський, Б. Рубчак та ін.), у шістдесятників, передовсім в І. Драча, якому притаманна не тільки метафоризація наукової лексики (“синхрофазотрони ридають, як леви”), а й осмислення науково-технічного поступу з погляду гуманістичних цінностей (“Балада про ДНК”, “Чорнобильська Мадонна” та ін.).

ID: 798800
Рубрика: Вірші, Поема
дата надходження: 10.07.2018 11:38:39
© дата внесення змiн: 10.07.2018 11:38:39
автор: Теоретик

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Зоя Енеївна, Master-capt
Прочитаний усіма відвідувачами (52)
В тому числі авторами сайту (15) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Дякую! Я тепер знаю, як називається часом те, що я пишу, і що не вкладається в обладунок чистої чуттєвої образності.smile
 
Master-capt, 10.07.2018 - 11:48
12 give_rose friends
 

Нові твори