за добу до заклання на білому вівтарі,
скам'янілому серцю / оку скляному шана_
заколисаний сором / згорблені ліхтарі,
місяця повного в хмарах медаль бляшана...
за добу до взаємознищення вишніх сфер_
до термічних реакцій / змішування рідин_
до частот резонансу збочених половин
знов скубуться в півкулях янголи й люцифер...
за добу до тягучих вихлинів / теплих хвиль,
рівноваги смоли та манни на терезах_
медитуєш на янтру, плекаєш емоцій штиль_
і крізь тисячу сит просіваєш ілюзій прах...