Гарячий парубок Червень закрутив у таночку весну,
Їй квіти приніс в подарунок, птахів музику голосну
Закохався в її сині очі, червоні, як маки, вуста
Коханню такому великому заздрили мовчки міста
Закрутив у таночку їй голову і див всяких наобіцяв,
Словам дівчина та повірила, та Червень давно вже все знав
Минув місяць їхнього щастя, та все ж не відбулося див
Вже липень так швидко і гордо в права свої мовчки вступив
Минає вже день, потім другий, а Червня нема та й нема
Весна не могла зрозуміти, що все це ще й як не дарма
Вона полетіла у небо, рукою торкнула блакить,
В пухких розчинилися хмарах, щоб землю дощем застелить
І плакало жалібно небо, несло нам ці сльози весни
І їй шепотіло терпляче:" Засни вже, красуне, засни"
Вона вірила і чекала усіх наобіцяних див...
Гарячий парубок Червень вже іншу в танку закрутив...
