Підковка із дзвіночком на дверЯх,
Прикрашена бусинками з коралу.
Щоб завжди було щастя у гостях,
Притримуюсь такого ритуалу.
Коли роса умиє новий день,
Руками доторкнуся до підковки.
Удачі попрошу собі лишень.
Нехай вона не промине домівки.
І я відкрию настіж усі двері,
Розлийся світлим променем...прошу!
І інша я у новій атмосфері.
Щасливою вже бути так спішу.
От тільки б десь його не загубити,
На вікнах усі штори опущу.
Моїх гостей все ж треба задобрити,
Найкращими їх стравами вгощу.
Накрию стіл, відзначу своє свято.
Найкращих друзів в гості запрошу.
Їх вірність зберігаю завжди свято.
І без уваги їх не залишу.
Домашні обереги будуть поруч.
Домовичок й пухнастий білий кіт.
Й сама присяду біля них, праворуч.
Усі вони чудовий життя цвіт...
Гостеприимством отличается хозяйка.
Добра и милосердия полна!
Подковка, обереги - ей приносят счастье.
И защищают дом от зла...
Душевный стих, Надечка!
без підковки ніякого щастя в житті не буде, таки так, ще можна на неї( на підковку) молитися, і на Аріну заодно ,вона любить,коли на неї моляться
......
оце забобони
,вона любить,коли на неї моляться 
