Думаєш, скупа я? Ані трохи.
Подарую крапельку тепла.
Вийму колючки чортополоха.
Довго витягала, як могла.
Може, тобі сонця вже забракло?
Довго у пітьмі чомусь сидиш..
Серце у депресії заклякло.
Кров свою мовчанням холодиш.
Подарую усмішку ласкаву,
Думаю, розтопить серця лід.
Знаю: любиш ти гарячу каву..
Крил твоїх відновлю знов політ.
Та, дивлюсь: зима уже на носі.
Бачу, що від слів моїх ти зблід.
Десь думками ти літаєш й досі.
Ти ще молодий, та все ж ти дід.
Умощусь зручненько на дивані,
Котик муркотить мені пісні...
Раптом я схопилась в здивуванні...
Треба ж, все побачила у сні..
----------------------------------------
( Прошу, щоб ніхто не приміряв цей вірш до себе.
Це трохи гумору з мого домашнього архіву ).
-------------------------------------------------------------
Дякую всім, хто читав..Бажаю вам приємних вихідних...
Зараз буду й тебі лікувати.. 
