Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валерій Яковчук: Алєсь Пісьменков, Зелена трава помарнілою стала - ВІРШ


Валерій Яковчук: Алєсь Пісьменков, Зелена трава помарнілою стала - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 44
Персональный ЧАТ Dashavsky
Персональный ЧАТ Genyk
Персональный ЧАТ Kudelya
Персональный ЧАТ Mustang
Персональный ЧАТ Nasie*
Персональный ЧАТ Nemyriv
Персональный ЧАТ Onigiri
Персональный ЧАТ Quadro.Tony
Персональный ЧАТ Regul
Персональный ЧАТ Richter
Персональный ЧАТ Svitlana_Belyakova
Персональный ЧАТ T-72M1M
Персональный ЧАТ Tychynin Herbert
Персональный ЧАТ Вікторія Міллєр
Персональный ЧАТ Вільна птаха - Freebird
Персональный ЧАТ Вадим Димофф
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Виктория - Р
Персональный ЧАТ Володимир Верста
Персональный ЧАТ Дмитрий Дробин
Персональный ЧАТ КВолынский
Персональный ЧАТ Квітка))
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ Ніка Той
Персональный ЧАТ Наталія Мосійчук
Персональный ЧАТ Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
Персональный ЧАТ Руслан Строїнський
Персональный ЧАТ Світлана Воскресенська
Персональный ЧАТ Світлана Петренко
Персональный ЧАТ Світлана Семенюк
Персональный ЧАТ Свет Луны
Персональный ЧАТ Светлана Борщ
Персональный ЧАТ Сергій Улько
Персональный ЧАТ Чайківчанка
Персональный ЧАТ горлиця

 прихованих - 9 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Алєсь Пісьменков, Зелена трава помарнілою стала

Зелена трава помарнілою стала, І темною світла зробилась вода, І гуси у небі прощально кричали, Немовби їх гнала велика біда. Цей крик їхній ніч над землею носила, І син мій маленький не змружив повік, Аж раптом тихенько спитав він про крила: – Татусю, де крила подів чоловік? І довго мовчав я печально, Не знав, що сказати в той час... А гуси над нами кричали прощально, Кружляли і кликали нас. Алесь Пісьмянкоў Зялёныя травы пажухлымі сталі Зялёныя травы пажухлымі сталі, I цёмнаю светлая стала вада, I дзікія гусі расстайна крычалі, Нібыта іх гнала якая бяда. Іх крык усю ноч над зямлёю насіла, I сын мой маленькі не змружыў павек, Ён раптам ціхенька спытаўся пра крылы: — Тата, дзе крылы падзеў чалавек? Я доўга маўчаў вінавата, Пакуль не прыдумаў банальны адказ... А гусі расстайна крычалі над хатай, Кружылі і клікалі нас.

ID: 738463
Рубрика: Вірші, Поетичні переклади
дата надходження: 19.06.2017 17:15:25
© дата внесення змiн: 19.06.2017 17:15:25
автор: Валерій Яковчук

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (18)
В тому числі авторами сайту (2) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.

Нові твори