Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Уляна Стринжа: О, ці нікчемні звичні ролі … - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Вікторія Т., 13.02.2017 - 02:19
Зрозумілі Ваші емоції. Всі ми граємо певні ролі, але не завжди із зловмисною метою, часом -- із метою самозахисту (щоб не бути "голому", як Ви пишете), а часом тому, що життя в суспільстві саме нав'язує нам ролі. Головне -- не сприймати свої ролі аж надто серйозно і не травмувати інших.
baidarama, 12.02.2017 - 00:36
"коли забув, чия ти роль" можна; а так як у вас неприпустиме, бо правильно: "коли не знаєш ( ) ролі"; "їхні слова", а "їх" – то за інерцією; фарисействувать"; "нехай же дивиться глядач", а як тут у вас, суперечить правилові про звертання; "не втрачай надії" – родовий відмінок, бо заперечення; а рима: "лелій свої блакитні мрії"
|
|
|