В дорозі далекій лиш думка та я,
Пишу на долонях забуте ім’я,
Дивлюся розмито у сіре вікно,
Реальність показує нове кіно…
Засмучені люди, холодний вокзал,
Хвилини затягують в новий портал,
Покинуті ролі, шукають тепло,
Давно вже в руїнах сердечне житло…
На вулиці мокро, стікає вода,
Поривчастий вітер, волосся гойда,
Моя вже зупинка, ступаю вперед,
Розсипався якось, тоненький браслет…
І котиться бісер по стежці сія,
Я знову згадала, забуте ім’я,
Обірвана нитка, - це новий кінець,
Сміливо ступаю і йду навпростець…
В дорозі далекій, є час на думки,
Є час відкривати, застиглі замки,
Дорога далека, показує шлях,
Розкуй же вітрила, лети наче птах!…
