Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Чайківчанка: КРІЗЬ ТЕРНИ ДО ЗІРОК - ВІРШ


Чайківчанка: КРІЗЬ ТЕРНИ ДО ЗІРОК - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 24

Пошук


Перевірка розміру




КРІЗЬ ТЕРНИ ДО ЗІРОК

Чайківчанка :: КРІЗЬ ТЕРНИ ДО ЗІРОК
КРІЗЬ ТЕРНИ ДО ЗІРОК Крокую до сонця і зірок а до напруги грози вразлива, відчуваю чужий біль душа тонкочуттєва наче скло, від образ людських заплачу заридаю як мала дитина, у житті сили додає -Божа краса поезії пісенне джерело. Я, слави заморської пані -не прагнула і не шукала, вона до мене прийшла як схід сонця сама собою, на землі легких доріг стежок я не вибирала, моє життя по Божій волі пливе за часом за водою. Несу, на свій хрест корюся невблаганній долі, не раз від смерті подавали руку святі небеса , мій Ангел - рятував життя на суші на морі, щоб усміхалась сонцю і славила Бога у піснях. Чому люди ближньому лукавлять на добро і любов?,..- ранять словом як гострим ножем поранивши долоню, хитре серце ниє потаємними устами розпалює вогонь , і примхлива заздрість-чужому щастю завдає болю. А приємна лагідна ласкава мова -є стільник меду, засолодить зболену душу і є зціленням духу і тіла, відверта розмова застережить від крихкого леду, і ти прозріваєш духовно оновлюються твої сили . Пером торкаюсь білого паперу і надія оживає, молюсь, Господь відкриває Всесвіт -і чую голоси, у сутінку вечорів мої задуми перстом благословляє, веде рукою у світ поезій і я гублю біль у цвітінні весни. У Всевишнього Отця в писанні -всі відповіді знаходжу, у мудрості святій є -Альфа і Омега початок кінець життя, немов придбала дорогі коштовності у зоряних сяйв Божих, і черпаю в душу цілющу водицю із віковічного джерела. Далекосяжним оком бачу красу землі цей білий світ, пізнаю тайну світил і розмірковую думки людини, у шляхетному світі стою -під зоресяйвом Двітисячоліть, і від подиху небес, у вірші слово квітне моєї душі перлина. Вдихаю у повітря врода Божа -втішає кожну хвилину, святий дух не дає душі журитись у неволі на чужині, і очаровує мелодія світу і я у серці лелію -пісню милу, де голос сопілки і скрипки зливаються із струнами зорі. Божа краса торкається до глибин серця у пісні і слові, крізь терен колючий лину до зір і прозрівають небеса, я засіваю золотим колосом мрії у милозвучній мові, і мою душу солодить просочує -небесна дивна струна. - М ЧАЙКІВЧАНКА 2007 06 04

ID: 682098
Рубрика: Вірші, Інша поезія натхнення
дата надходження: 06.08.2016 11:34:35
© дата внесення змiн: 14.03.2017 01:40:14
автор: Чайківчанка

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (320)
В тому числі авторами сайту (8) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Марія Роса, 19.02.2018 - 03:22
Per aspera ad astra 16
 
Наталя Боднарук, 16.08.2016 - 21:18
give_rose give_rose give_rose
 
Чайківчанка відповів на коментар Наталя Боднарук, 16.08.2016 - 21:27
16 19 22 23 give_rose
 
Ніна Незламна, 06.08.2016 - 12:57
12 12 12 Щиро написали з любовью!!!Успіхів Вам!!! give_rose give_rose give_rose
 
Чайківчанка відповів на коментар Ніна Незламна, 01.01.1970 - 03:00
23 дякую
 

Нові твори