В Кохання ти закоханий
усе шукаєш
мішень звабливішу, іще
гостріше вістря.
Ти знаєш - вічна є Любов.
Об"єкт міняєш,
бо віриш - всім в твоєму серці
стане місця.
А я ревниво краплю Сонця
в грудях тисну.
І обпікаю душу, й
зігріваю мрію.
Любов приходить раз! ...Бо більш
немає смислу.
Так відчуваю я. В таке
кохання вірю.
Ти - сіль моїх іще
невиплаканих сліз...
Я - якір крил твоїх...
Усе це - без мети!
Так, знаю, я - лише
одна для тебе "із".
І що тут вдієш, як
єдиний мені ти?.....
законы жизни...противоположное притягивается, наверное, в этом есть какой-то смысл, возможно в дополнении друг друга... чувственный стих, а впрочем, у Вас ведь они все такие.
Рекомендую посмотреть фильм, из которого этот кадр,он так и называется "Казанова" с Хитом Леджером. И вы поймёте, что мужчина вполне способен любить одну-единственную женщину)))
В серці чоловіка лише одна живе, що б вони не казали. А всі інші жінки - то тимчасові гості, просто одні більш бажані, ніж інші. Один чоловік усіх запрошує, інший - нікого не пускає...
Ні , Фіно, серце також має свій ресурс.... Місця у ньому на всіх не вистачить, колапс, інфаркт....Питання--- а чи потрібні такі жертви іншої людини, і во імя чого? А вірш--- чудовий....
