Кіт - Мурлика вже ізранку
Був готовий до сніданку.
Він хвилюється, що нині
Десь немає господині.
„ Чи ж про мене хто згадав?
Мабуть, я усе проспав...
Я мерщій піду до хати,
Щоб смачного пошукати”.
Вбіг до кухні, та в цю мить
Чує: щось в кутку пищить.
Він – туди, а там – маленькі
Ципки* жовтії гарненькі.
Тут міркує наш Мурлика:
„ Їжа, правда, невелика,
Я без тої господині
Не грішитиму вже нині”.
Мерзнуть дітоньки без квочки,
Поставали, як пеньочки.
А Мурлика тут не мріє –
Ліг – і вже курчаток гріє.
Біля них і сам дрімав –
Добру славу заробляв.
І тепер вже за котом
Ципки бігають гуртом.
Господиня тут зраділа:
„Не сидить наш кіт без діла.
Слава Богу, є підмога –
Від ворон це осторога”.
_____________
* Курчата.
