Де знайти те чарівне кресало -
Кинуть іскру у серце своє ?
Як замало життя, як замало...
А зима крадькома дістає.
Дощ осінній облизує віти -
Забирає останнє тепло...
Як же, серце, тебе обігріти ?
Вже регоче холодне ярмо.
Феєрверком - в молекули, атом!
(Де у біса кресало лежить?)
Під самісіньке небо набатом
І нехай там квітуче горить!
(фото з інету)
Олічка, описочка: феєрверком.Оля,твій вірш - ось воно кресало і шукати не треба.Розпач, з якого починався вірш, зникає і вже відчувається надія і віра, що так і буде:
Під самісіньке небо набатом
І нехай там квітуче горить!
A.Kar-Te відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ага, Олечко, щиро дякую. За нас, за нашу жагу до життя