Скінчився ливень і пройшла гроза,
Краплинки з листя тихо опадають.
А небо, ніби шовку бірюза,
Мені в цей час про море нагадає.
Он хвилі виціловують пісок.
Погладять і назАвжди десь зникають.
А он пливе беззахисний листок.
Закрутять хвилі і безжалісно ковтають.
В житті бувають дуже схожі миті.
Здається, що піщинка я мала.
Підхопить вітер і не зупинити,
Бо влада над тобою чимала.
Коли кидає доля врізнобіч,
Кого покличиш тут на допомогу?
Летиш ти вітру все ж таки навстріч,
Та вітер не надасть тобі підмогу...
І як тоді триматися тобі?
Яка велика вітру бува сила!
Але в цей час відчуєш у душі,
Що виростають дужі, міцні крила.
А до провалля, може, лише крок.
Один єдиний тільки залишився...
Єдина тільки мить - мільйон думок.
Невже, за мене хтось в цей час молився?
Пройшов по тілу, ніби сильний струм.
Це я відчула вірну твою руку.
І сумніви зникають моїх дум,
Що відстань пророкує всім розлуку...
-------------------------------------------
Натисніть на картинку...
-Хороший вірш з глибоким змістом
... закономірність: людина одна приходить у життя і одна відходить, а з ким іти у житті це - право вибору і доля, а віра- допомагає у надії на любов
Как страшно сознавать,что ты "мала песчинка"... 
до мурашок 
