Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Я залишаю… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сергій Ранковий, 30.11.2014 - 14:22
Гарний вірш, Тетяна, дуже мені сподобався.Вірте, любіть і літайте попри все... все, що тягне до грішної землі. Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
прагнення свободи, дякую за зустріч, давно не чулися
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та все ж заплутують і заважають, а якщо серйозно, особливо з чужого плеча несамовито стискають вільний політ, дякую за зустріч
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Льорде, рада зустрічі
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Ярославо, тому і хочеться так високо, аби і небо помагало, дякую
Samkovitch, 29.01.2014 - 13:53
Так. Світ заплутує нас всіхВ своїх тенетах, Щоб ми забули, що є гріх У наших злетах... Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна, земляче, за візит і розуміння
Юхниця Євген, 26.01.2014 - 12:42
Як світ, направду, знахабнів…Я ж залишаю Руки для крил, без рукавів… І…ввись... злітаю!!! - здається, чей чотирьорядок - кожному слід перед очима класти!!! здорово!!! Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна, Євгене
Любов Іванова, 15.01.2014 - 19:29
Цей ритм в1рша - як бат1жком.... та по серцю... Це - дуже майстерно!!!
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любаню, так якось у серці заритмило щемно, а хочеться насправді злетіти вище стати над усім, що не дає жити гарно
|
|
|