UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Ні шурхоту, ні хрумкоту, ні звуку… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Андрій Чернівець, 28.11.2013 - 14:11
Найвища подяка за такі чудодійні ліки на зморений владами організм. 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 Дякую Вам, Андроне!   Так, останні напружені події неабияк вимотали всіх нас... Хочеться вірити, що ситуація розв'яжеться на користь народу.   
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 28.11.2013 - 14:09
Дійсно, вчора увечері виходила надвір і саме така тиша мене здивувала («Ні шурхоту, ні хрумкоту, ні звуку») - чи то все вимерло, а чи завмерло…Особливо вразили карликові хризантеми, які почорніли від приморозків, листочки і квіти, ніби обвуглені, похилилися і одне до одного притулилися… Коли б скоріше вже сніг – тоді і хрумкіт буде, і шурхіт, і сліпуча білизна… Так хочеться вже чогось казкового, щоб порадіти… А зараз хочу в твоєму вірші виділити окремі рядочки, хоча цікавинка є в кожному: Тримає ранок яблуню за руку, Сповивши в іній, наче в кашемір Відгарцювавши пристрасну кориду, Вляглись вітри на сизий килим трав. Листків пожухлих скинувши перуку, До згустку сонця моляться кущі. Бог білу вовну клаптями стриже. Тримається промерзлими руками Тополя за лякливу світлотінь. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 Швидше за все завмерло в передчутті зими... Вже скоро! Дякую, люба Оленько, за такий цікавий коментар і вдумливе прочитання мого медитативного вірша! 
@NN@, 28.11.2013 - 13:26
Наталю, ви кожного разу немов розчиняєтесь у природі, так все чуттєво і достовірно 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, люба Анно, за такі гарні слова! Так, спілкування з довколишнім світом для мене завжди цікаве і захоплююче. Радію, якщо вдається передати пропущене крізь себе словами! 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
