Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: ПОХМУРИЙ РАНОК (репортаж-роздум) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Д З В О Н А Р, 27.08.2013 - 15:36
Що було - те було, Вже багато й забули. І все наше добро,.. І в баранячий ріг нас зігнули А поїзд пішов І рейки уже розбирають... Знову "брат" нас знайшов І... шкіру здирають... Довела нас до ручки Клята кравчучка І шапку-кучму клятії сучки Нам на очі вперто тягнули... От і чух-чух, А в нас лишилось ха-ха... В когось теплий кожух - В нас голодна блоха... Людмила Васильєва (Лєгостаєва), 27.08.2013 - 13:47
Чи зможемо наздогнати той поїзд, що пішов? Така і є сувора правда про наше життя...Дякую, дуже сподобалося.
Валя Савелюк, 23.08.2013 - 10:08
бабуся ця шипилява, бо беззуба зовсім, і є символом сучасної України... такий пам"ятник треба вознести над Майданом, а не римлянку якусь пусто-порожню на фалічному шпилі, як то зроблено недолуго-формально... сильнючий вірш, і - саме життя... але, хоч ранок і похмурий - має ж розпогодитися... Патара, 23.08.2013 - 08:39
Це не репортаж, це нарис про Україну... І ми тут живемо, і ми ТАК живемо, і, напевно, ми заслуговуємо так жити... І від цього моторошно...
Віталій Назарук, 23.08.2013 - 07:22
Увага! Громадяни України! Ваш поїзд пішов. Доганяйте!Нам залишилися коні та велосипеди, а їм -літаки і авто... Анатолійович, 22.08.2013 - 23:39
І нічого не змінилося з того далекого 1997 року (в кращу сторону)... Лише поїзд від"їхав без нас ще далі і все пришвидшує хід!
Наталя Данилюк, 22.08.2013 - 22:18
Ех, гірка правда життя... Кожну емоцію, кожен штрих зуміли передати...
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дідусю, братику, ПРИВІТ! Справді поспішаю на грядко-дачу не для ледачих...
Янош Бусел, 22.08.2013 - 20:49
А й пішов таки, Олександре... Чи й догоним коли...А хотілось би...Та ж,- Бог розум забрав...
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дай нам Боже... Та й нам йому допомагати треба. Бо нам без нас і Бог не допоможе.До речі, дуже поспішаю на вечірню електричку в Ромодан... |
|
|