на бігу́
вишиваю гладдю
стежку-мережечку на лугу
стигло збитими росами –
добіга́ю до небокраю:
«…підсади́...»
як тендітно ви́різьблений молоди́к,
ти
понад травами срібно сяєш,
мене чекаєш…
ноги стрункі
такі
підгинаєш –
напів-присідаєш:
ступнею холодно-босою
на тепле твоє коліно
поспішно і мокро ступаю,
(...що таке –
обережність і страх?..)
цупка́, як заповзятий реп`ях,
дотягуюсь і чіпляюся
у гриву стрімкого коня –
білого, у золотих яблуках…
горностаєм-ла́скою* розтікаюся
на пру́жно вигнутій спині
баско́го липневого дня…
28.07.2013
*ласка – невелика хижа тварина з тонким і гнучким тілом.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
любий пане Морський Леве - дякую... ой, розкажу Вам, бо Вам можна розказати...))) починаючи з ранкового сну і цілий день нині дивлюся я оцей справді неймовірно милий сюжет... дівчинка, маленька ще, дитина ще і підліток-друг її старший трохи - хлопчик-отрок-навіть-іще-не юнак - пообіцяв підсадити її на коня і "дати проїхатися", якщо прийде "завтра вранці" на луг, де він того коня рано-зраночку пасти приведе... це любов між цими янголами во плоті?... можливо, у прийдешньому ЦЕ й буде так називатися, а поки що - сама чистота і ніжність дружби... увесь всесвіт спить - і тільки двоє цих дітей серед лугу і білий в "золотих яблуках" кінь... і липневий ранок... і стежечка у траві зарошеній, яку вона "вишила" гладдю-стібочками, коли бігла, росу ноженятами босими збивавши...
чудова поезія!!!! В уяві постають чарівні картинки ...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пані Любочко (вибачайте за деяку фамільярність у звертанні, але я квітки - однойменні з Вами, згадала наразі..))) - отже, "чарівні картинки"... так, сама роздивляюся зачаровано... цілий нинішній день...
уявив ласку, яка качається на травичці))) супер!!! поетично! мова! ніжність!!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Євгене... ласка - саме втілення пластики, гармонії ліній і рухів... є в них трохи чогось котячого, але в ласках - це "щось" доведене до "абсолютного ідеалу"... бачила один раз за життя ласку - не в клітці, у природі, випадком... думаю, пощастило мені з цим неймовірно...
...і мова, і ніжність... - світлом сердечним дякую Вам за відгомін щирий такий...