Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Не обгортайте душу самотою … - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Ганно, за щирість
Крилата (Любов Пікас), 18.07.2013 - 20:07
Ще трохи Самоту цю потерпіть Й набравши сили, в три-шия женіть! (Я теж її хочу прогнати) Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так і буде, хіба ж ми не дівчата... дякую за візит
Innessanew, 18.07.2013 - 15:29
Браво,Таню! Вірш вражає точністю образів, дуже майстерно - усе відчуваєш, коли прочитуєш... Але бажаю, аби було це лише у вірші, а у житті все буде лише навпаки: міцне коло вірних друзів, гаряча любов та кава!)
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро , Innessanew, за підтримку і побажання
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Важко, Наталю, особливо непорозуміння, яке так заганяє в самотність, дякую за зустріч
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тимчасово... з повторами, Романе, дякую за розуміння
Тетяна Мерега, 13.07.2013 - 23:15
Бажаю сервіз, заповнений гарячою кавою, яка не встигатиме холоднішати,в руках у друзів за цікавими розмовами
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за побажання, Тетянко
Тетяна Горобець (MERSEDES), 13.07.2013 - 13:48
Такий щемний і пронизливий твір. Нехай самота не селиться у серці, а йде за гори спочивать... Тільки у обране!!! Тепла тобі сонечко і всього самого найкращого!!!
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Таню, за зустріч, десь літо тебе притиснуло, не знайти
Lana P., 13.07.2013 - 12:43
P.S. Якщо ви бажаєте, щоб життя посміхалось вам, то подаруйте йому спочатку свій хороший настрій. Б. Спіноза Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щось ніяк не сміється, Лано, от і посумувала, розуміючи, що вибиратися потрібно поки можна...дякую за підтрмику і побажання
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Льорде, за підтримку, "вибиратись мушу"...
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна щиро і рада Вам
Салтан Николай, 12.07.2013 - 00:29
... але ж самота це не найгірше, що може бути у людині ... та й взагалі самота це щось придумане особисто людиною ... адже людина починає себе почувати самотньою тоді, коли її життя не схоже на попереднє - за активністю, насиченість, колом людей (в даному випадку однієї)... тому самотність це новий ступінь життя, який просто потрібно пережити ...
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Салтане, В цьому є сенс, адже порівняння і змінює наше ставлення до речей. Та самотність, це не просто певний стан, це і певне випробовування, і не всім під силу,ото ж такий ступінь пройти не просто, вдячна щиро за розмову.
Надія Таршин, 11.07.2013 - 11:43
"Думок, що у мовчанні посивіли" - Таню, дуже гарно.Так щемко і пронизливо-відкрито. Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна, Надю, що завітала
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таки ворог...Дякую за візит
|
|
|