Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Поміж нами дощі у прозі - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Надія Рубінська, 07.08.2013 - 22:35
Поміж нами дощі у прозі?Подолаю! Це буде ранок! Я чекатиму на дорозі, Що веде тебе на мій ганок. Подивлюсь у твої я очі, Розітну зайвий простір, час. І все сказане проти ночі Подарунком стане для нас! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ЯК ГАРНО, НАДІЄ!!!!!! ДЯКУЮ!!!
Мазур Наталя, 17.07.2013 - 13:11
Віртуальність, закодована у кілобайтах, обкрадає почуття. Немає відчуття подиху, запаху, доторку, споглядання, тощо. Якщо почуття не вирвуться із віртуальності - вони загинуть. Недаремно існує слово "павутина". А почуття схожі на метелика.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
закодованi, запароленiпочуття у вимiрi кiлобайтiв, i закоханнi обездоленнi в павутиннi отруйних сайтiв... - дякую,Наталю! VodolazМінько, 11.07.2013 - 10:25
Нас сьогодні зв"яже повідомлення,А завтра розлучить відсутність інтернету ! Файний вірш !
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
:friends ТАК, ВIДСУТНIСТЬ IНТЕРНЕТУ- НИНI ДЛЯ ЗАКОХАНИХ БIДА...ДЯКУЮ ЗА ВIЗИТ!!! Сергій Ранковий, 05.07.2013 - 00:03
Тяжко висловити почуття, які навіює твій вірш, Любавушка. Можливо це тому, що я коментую у прозі.Так, хочеться бути блищим до любимої людини, бачити, обнімати, спілкуватися, бачити усмішку чи сум в очах. Та інколи буває, що людина, яка знаходиться за гранню тілесного, здається блищою ніж усі ті, хто поруч тебе. Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
в точку! Іноді серед близьких, ніби на безлюдному острові... А іноді людина, яку ніколи не бачив, стає найближчою...Рада тобі!!! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю! У мене було бажання присвятити його Вам, але посоромилась...
Lana P., 03.07.2013 - 04:53
розганяйте дощі,наче мокрі хвощі... нехай сонечко вам засіяє і в усмішці своїй звеселяє а Образи ваші-потрясні! Патара, 03.07.2013 - 00:29
Спиці Доля кудись відклала,Недов'язаний светер збоку... Я вірша тобі написала, Тож зроби, любий, пару кроків. Пару кроків мені назустріч, Щоб упала в твої обійми. Спати хочу, не пишеться щось... Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ще й слово заковиристе попалось 'назустріч'... Безримне...А початок гарний! Андрей Кривцун, 02.07.2013 - 23:59
Расстоянья стихами меритьМы давно уже научились, Многоточиям свято верить, Рвать невидимую привязь, В комментариях "партизанить", В письмах честничать и фальшивить. Шить дожди, тишину ранить. Слово "смерть" рифмовать с жизнью. Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мы давно уже научилисьврать безбожно и свято верить... Только боль, ты скажи на милость, Нам в каких единицах мерить? спасибки! |
|
|