Останній день зими. За вікном - яснооке небо, радісне сонечко, пташки, котрі завели, вже так схожу до весняної, барвистозвучну пісню. А в залі - тиша. Тиша у передчутті чогось неймовірного, чогось такого, що сповнить всю душу дивним мереживом - мереживом поетичного таланту Аделі Станіславської.
28 лютого у світлиці Народного дому м. Тисмениця зібралися справжні поціновувачі сучасної української творчості. Це й ті, хто покликаний нести слово до читача у силу своєї професії - бібліотекарі району, а також рідні, друзі, прихильники та односельчани Олександри Федорів (Аделі Станіславської). Всі вони прийшли на презентацію двох її поетичних збірочок "Во ім’я любові" та "Мереживо душі".
Вже з перших звуків зала потонула у хвилях натхненної мелодії, на котрій райдужно вигравали поетичні строфи. Декламаторка і водночас ведуча свята Любов Голодов’юк, завідуюча методичним кабінетом відділу культури та туризму Тисменицької РДА, просто заполонила присутніх майстерністю виплітати дивовижний віночок з поетичних намистинок Аделі. Далі ниточку творчого дійства підхопив ансамбль "Перлина", сповивши усіх рідною милозвучною піснею, аматорський колектив учениць с. Марківці (маленької батьківщини поетеси) і все це доповнювали, ні з чим у світі незрівнянні, акорди української народної бандури. Віршували і співали про долю, про маму, про рідний край, про кохання - благо, у поетичній скарбничці Аделі багацько справжніх перлинок! Прекрасним доповненням до пісенної аури став виступ молодого тисменицького виконавця - Василя Дубіцького з піснею "Ти моя".
Підтримати авторку прийшли і її однокулубівці з Міжрерігіонального поетичного клубу "Об’єднані словом" - Оксанка Пронюк, Ігор Лазоришин, Віталія Савченко, Людмила Палагняк та Леся Геник. З їх уст лунали виключно приязні слова, як, зрештою, і з вуст усіх виступаючих. А це - і голова сільської ради рідного села поетеси Б. Костюк, і щирий пошановувач її творчості, односельчанин Я. Вітенко, бібліотекарі, а також начальник відділу культури та туризму Тисменицької РДА Олександра Стефінко. До речі, саме з ініціативи п. Олександри і відбулася ця презентація. А ще вона зазначила, що талант Аделі Станіславської достойний відзнаки районною премією ім. Романа Федоріва, на здобуття якої авторку збираються висунути у наступному році.
Звичайно, і сам виступ винуватиці святкового дійства зачарував усіх присутніх справжньою талановитістю та щирістю. Поетка переконувала, що біль уміє бути красивим, читала вірші про життя, про жіночу нелегку долю, про важкі перепетії сьогодення, з усього серця віршувала про кохання, закликаючи нікого не цуратися говорити про це прекрасне почуття... Та в усі слова дивним чином вплітався тепломовний месидж, адресований аудиторії - "відважся душу щирістю налити!".
За шибками святкової вітальні сонечко вже ген-ген видерлося високо вгору. У залі - метушня. Останні фото на пам’ять під жартівливі зауваження фотографа, барвисті квіти в дарунок господині свята, слова вдячності, обійми, привітання. Та найцінніше з-поміж всього - це дарунок від самої авторки, дивна мережка незабутньої поетичної містерії у душі кожного, хто під враженням покидає натхненну світлицю...
Найкращі вітання обом Лесям! За дружність, цілеспрямованість і "непосидющість" Окреме величезне вітання Лесі-Адель за ще один крок у поетичній творчості. Хай щастить на добрих людей, друзів і вдячних читачів!
Щиро тішуся за Аделечку!!! Дай, Бог, не останні збірки!!!
Но...меня терзают смутные сомнения... Ті Вітенки часом не її близька родина?..
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, Патарочко, з Вітенками описочка вийшла)))) А щодо родинних зв"язків - не скажу, може десь там у надцятому коліні щось і було))))
Та, думаю, що кожен, після знайомства з Лесиною поезією, так чи інакше стає її душевним родичем!
Дякую Вам!
ПО-ПЕРШЕ, ВІТАЮ АДЕЛЬ З ЦІЄЮ ПОДІЄЮ!
ПО-ДРУГЕ, ЩИРО РАДІЮ, ЯК БАГАТО ЦІКАВИХ ПОДІЙ ВІДБУВАЄТЬСЯ ОСТАННІМ ЧАСОМ ПІД ЕГІДОЮ ІВАНО-ФРАНКІВЦІВ, ОБ‘ЄДНАНИХ ПОЕТИЧНИМ СЛОВОМ!!!
ВІТАЮ ВСІХ ВАС З ПОЧАТКОМ ВЕСНИ І БАЖАЮ ВАМ ВСІМ ТВОРЧОГО НАТХНЕННЯ!!!
І ЗВТЧАЙНО ДЯКУЮ ЛЕСІ ГЕНИК ЗА ТАКУ ЧУДОВУ РОЗПОВІДЬ!!!
Дякую, Лесенько, за інформативне джерельце, де можна зачерпнути те недавне, яке зігріло і окрилило кожного із нас. То благословення рідної землиці для нашої Аделі. Хай завесніє душа від того тепла і обдарування, яке відбулося у Тисмениці. Рада, що була поряд. А Аделі «піднімати поетичні штанги» (як бажав того сільський голова Марковець!)
Приєднуюся до привітань!Приємно і радісно за Лесю.За друзів,односельчан,шанувальників її слова,а також одноклубівців,що мали приємність бути присутніми на такому незабутнньому святі.
Окреме величезне вітання Лесі-Адель за ще один крок у поетичній творчості. Хай щастить на добрих людей, друзів і вдячних читачів! 
Ті Вітенки часом не її близька родина?.. 
А щодо родинних зв"язків - не скажу, може десь там у надцятому коліні щось і було)))) 
