/цикл "реінкарнація"/
Такий суворий серпень, наче лютий.
Нестерпний жах в очах від почуттів
за тих, хто поруч є і не забутий...
І сніг наснився знову дивним чином.
Наснився,бо тривоги заметіль
захтіла резонансом з часу плином…
Не ворушись, дай лиш запам’ятати
твоїх очей з-під лоба постріл вглиб.
Мені з життям у дурня вже не грати…
Пробач. Пекельний серпень б’є чортами.
Ховає сни та ночі від людей,
торкаючи до їх сердець руками.
Нема ідей. Лише твої малюнки.
Такий суворий серпень, як тоді,
коли ми розірвали всі стосунки…
09.02.11
00:37