(За темою Сергія Єсеніна)
Ой, як тужно і боляче бачить,
Як брат рідний мій гине в біді,
Я не можу за це тим - пробачить,
Хто є ворог його тишині.
Подивись, як працює він в полі,
Тверду землю ще оре соха,
Ти послухай ту пісню про долю-
Борозною спливає сльоза!
Та невже в тебе жалю немає,
Не обіймеш страдальця цього,
Крім сохи він нічого ж не знає-
Не минай стороною його!
Поможи побороти те рабство,
Яке хоче втопити вином,
Вчуйся в плач ! Кругом нього нахабство!
Лине пісня журби за селом...
-----------------------------------
БРАТУ ЧЕЛОВЕКУ
Тяжело и прискорбно мне видеть,
Как мой брат погибает родной.
И стараюсь я всех ненавидеть,
Кто враждует с его тишиной.
Посмотри, как он трудится в поле,
Пашет твердую землю сохой,
И послушай ты песни про горе,
Что поет он, идя бороздой.
Или нет в тебе жалости нежной
Ко страдальцу сохи с бороной?
Видишь гибель ты сам неизбежной,
А проходишь его стороной.
Помоги же бороться с неволей,
Залитою вином, и с нуждой!
Иль не слышишь, он плачется долей
В своей песне, идя бороздой?