ЛЮДИНІ

(За  темою  Сергія  Єсеніна)

Ой,  як  тужно    і  боляче  бачить,
Як  брат  рідний  мій  гине  в    біді,
Я  не  можу  за  це  тим  -  пробачить,
Хто    є  ворог  його    тишині.

Подивись,  як  працює  він  в  полі,
Тверду  землю  ще  оре  соха,
 Ти  послухай  ту  пісню  про  долю-
Борозною  спливає  сльоза!
 
 Та  невже    в  тебе  жалю  немає,  
Не  обіймеш  страдальця  цього,
Крім  сохи  він  нічого    ж  не  знає-
Не  минай  стороною  його!

Поможи  побороти  те  рабство,
Яке  хоче  втопити    вином,
Вчуйся  в  плач  !  Кругом  нього  нахабство!
 Лине  пісня  журби    за  селом...

-----------------------------------
БРАТУ  ЧЕЛОВЕКУ  
Тяжело  и  прискорбно  мне  видеть,
Как  мой  брат  погибает  родной.
И  стараюсь  я  всех  ненавидеть,
Кто  враждует  с  его  тишиной.

Посмотри,  как  он  трудится  в  поле,
Пашет  твердую  землю  сохой,
И  послушай  ты  песни  про  горе,
Что  поет  он,  идя  бороздой.

Или  нет  в  тебе  жалости  нежной
Ко  страдальцу  сохи  с  бороной?
Видишь  гибель  ты  сам  неизбежной,
А  проходишь  его  стороной.

Помоги  же  бороться  с  неволей,
Залитою  вином,  и  с  нуждой!
Иль  не  слышишь,  он  плачется  долей
В  своей  песне,  идя  бороздой?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395726
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2013
автор: горлиця