твоя постіль ще зовсім недовго
берегтиме запах жіночого тіла
до сьогодні, до ранку німого
це все, що я б так хотіла
не пробачиш, я знаю одначе,
тихо тихо шептати стану
твоє незнайоме ім’я, юначе
закарбую, аби іншим не дати
а потому не буду тікати
ти шукати все одно не підеш
чотири стіни в кімнаті як завжди
а ти однією все міряєш відстань
скільки тобі ще стане натхнення
зранку зривати оплески тихі
може допоки сильні легені
запаху жінки не вчують в постелі?