Лиш де-не-де солодкі ліхтареві пальці
Показують на вицвілі паркани,
На милі серцю мовчазні ротонди,
На довгі, мощені складними візерунками алеї,
На сині, чи зелені старі лави мокрі,
З чужими іменами на сидінні…
Ніч все це заковтнула, як наживку,
Тепер без нас вона нікуди…
І пустотливий пес малий-приблуда
Так урочисто біг попереду,
Немов на варті нашого тепла,
Немов ми тим теплом його вколишем,
Немов він наш єдиний поводир
До того надзвичайно гомінливого під"їзду,
До сходинок, обчовганих і тріснутих уздовж,
До пряних протягів, до підвіконня…
Так урочисто пес попереду біжить,
Знічев’я уявляє себе монстром,чи драконом,
Гарчить на тінь, лякає гілку…
Він мружить очі, схиляючи на бік кудлату буську,
Танцює хвіст його і вушка….
Ніяковів, коли злипались наші губи,
І тіла,
Ховав лукаві очі,
Тримавсь зубами за поділ тепла,
Фантазував, що ми його родина…
За цівку жовтого принишклого вікна
Хапалась міль,
Мовчали мордочки старих автівок,
Тулились ближче до плеча гілки,
І смикалась здивовано і безпорадно стрілка -
Час не намацував її ходи…
Лиш ті, солодкі карамельно-жовті ліхтарі
Вже цілу ніч ліпились до мого волосся,
До коміра твого,
До чорних обрисів дрімаючого парку,
До кучерявого загривку Песолева,
До вій,
До нашорошених парканів,
До ароматних кавових казок
Із денця життєрадісної склянки…
До всього визначного, вирішального, земного
Тулилась ніч.
А я тулилась до щоки,
Що пахла чимсь таким затишним і знайомим….
Всміхався пес очицями мольфара.
12.12.2012р.
ПЛЕЙКАСТ http://www.stihi.in.ua/view.php?playcast=743
яка прекрасна "трійця"! ні, тут багатезно "народу" живе і переживає, резонує, відчуває, відбиває, підсвічує, посилює, передає - увесь світ живе і "працює"... аце ця центральна трійця - двоє і пес-приблуда... боюсь і казати, але... може то сама Любов тим песиком прикинулася... і йшла неодступно разом... і оберігала від небезпек, які ще тільки могли-немогли вигулькнути з поза території, контрольованої ліхтарями...
прекрасно... усе той же струмочок-джерельце, тільки трохи стрімкіший тут відтин русЕльця його....
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пес з очицями мольфара може і є тим уособленням любові, що оберігає Приємно, що те що я вкладаю в твір, все сприймається Вами,Валю, все бачиться і відчувається як і задумано чи то записано зі слів Музи.
Дякую!!!!!!!!
Та й, здається мені, що орфографія трохи інша в нього 
Валюша,щиро тобі рада! Приємна твоя енергетична підтримка!!!! 
це приємно, дуже-дуже... 
