UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: gala.vita: сонячні сходи - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валя Савелюк, 02.12.2012 - 11:32
Віточко - Ви... Алхімік і Чаклунка - Добра Фея! але насамперед - Ви - Сонцепоклонниця... як я Вас "чую"... бо я давно вже визнала в собі -Сонцезалежність... який прекрасний вірш цей - Гімн Сонцю, а отже - Світлу! те, що вірш геніальний, думаю, і наголошувати зайве - так видно... не можу відмовити собі у приємності і насоді повторити за Вами кілька най-най-най фрагментів: В чашку двору нападало неба… Зазираю у прожилки часу, Де шанс, є крихітний шанс набратись сонця… -- Віточко, це уже вірш... самостійний і крилолітний... В мені танцює осені перелюб, В мені палає листопадова зрада, В мені сміється дивний пересмішник, Злидень, що викрав сонце, Викрав сонне, усміхнене сонце! Моє , Нещодавно моє, Сонце! -- ще один самостійний і прекрасний вірш... от прочитайте його "окремо" - хіба ні?... так... листопадова мовчанка і "процес" крадіжки Сонця - Листопад промовчав, Розповзлася посмішка хтива П’ятниці, Тягнулися рукава (рука-ви...) Обшарпані, Руки невпевнені, рухи кволі, Але сонце сховали поволі У брудну торбину, В стару лахмітину зими…. Де тепер ти, Сонце, Де Ти?! - здорово!... Зазираю в шпарину, Розшнуровую днину: промінчик-мізинчик, ще пальчик, ще й долонька… й далі .. торкаю твої, сонце, вуста, -- така щирість дитяча, непідробність, така дитяча спонтанна "діяльність" - хочу те, чого хочу і тому маю... хоч у щілинку, хоч мізинчиком... ах!... Вмастилася сонцем, Руки, лице і ребра, Наїмся сонця, жодним шматком не погребую.. ----- красота!!! СОНЦЕ -- ЦЕ ТИ?...(Це вже я Вас, віточко, питаю...) 
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Валю, я сонце залежна! немає сонця, його можна накликати, але, як довго немає, то й віршописання не йде до мене...Таке замкнене коло. Сьогодні було пасмурно...завжди чекаю вашого читання у мене тоді випрямляється спина і нашорошуються антени... я вся в такому собі урочистому чеканні. про дитячу спонтанність це ви добре підмітили, бо доки я здатна це в собі мати, доти писатимуться , як Ви говорите, геніальні твори.Дякую, Вам!    
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
осінь - так! зима - ні!Дякую за відгук! 
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надю, приємно, що тобі сподобався стиль, дякую за тепло!  
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
Неймовірна чарівність! 
