Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: ПІЗНАННЯ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Весняна Осінь, 04.06.2012 - 10:27
Любов до природи і до рідного краю дуже торкають... Майстерно, Олександре
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за добре слово і бажаю Вам гарного літечка.Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
СПАСИБІ.ДОБРА ВАМ, БЛАГОДАТІ... Здоровлячка міцненького й творчості багатенько. Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Він геніальної чую Дуже дякую Вам, ну таки дуж-же. Ліоліна, 03.06.2012 - 12:55
дивлюся, праця корисна і для поета - надихає на написання нових шедеврів Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Ничто человеческое мне не чуждо" Отак мені "пороблено", спасибі Богу. Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вітаю! Дякую. Хай твориться-витворяється... Леся Геник, 02.06.2012 - 23:55
НЕЙМОВІРНО!!! Щоби слова мали здатність оживати і кожен рядок у силі був розповісти свою історію - таку ж живу-живісіньку...
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рано-ранесенько ото ж полю...Близенько видніється Мгарський Монастир... Поряд Зажур-гора, дзін докору... Алея березова пам"яті чорнобильцям... Шовковиці смачнющі... А ще раніше - косулі світанку кивали!.. А, бувало, віршувалось-відпочивалось так: ПАРОДІЙНІ РЯДКИ З-ПІД САПИ Ген жаба квакає, кива косуля, собака гавкає, кує зозуля, овечка мекає… Повзу по полю. Натужно хекаю. Шкребу сапою. Не кайф – кошмарики. Полю бездумно. Гудуть комарики. І свербно, й сумно. Цвіте акація на радість музі. І пахне пасіка у лісосмузі. На сонці корчуся – згоріли плечі. І дуже хочеться стрибнути в гречку. Не маю рації, та цукру – повно. Для консервації і самогону. Прямісінький репортаж-роздум з бурякової плантації. Житіє-Є!!! Інна Серьогіна, 02.06.2012 - 22:44
О! Ланки цукрового буряка - це незабутні "гектари" життя! Розумію Вас
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бувало там і не до віршів. Але потім - як невагомість!
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
СПАСИБІ. Видаю інколи свою благодійну літературно-мистецьку, історико-краєзнавчу газету "РІДНОКРАЙ". Людей люблю, а "держателів" - ой не завжди. Інна Серьогіна, 02.06.2012 - 21:55
Насолоджуюся Вашим голосом і умінням таку важку роботу перетворювати на прекрасну поезію! А що прополювали? Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шо,шо - цукровий буряк! Полов, як дядько! Сусідам помагав, і віршував. Мої творчі колеги брались було, та й кидали... Пороблено мені й на таку роботу. Але вже пройшло. Пораємо лише дванадцять соток в Ромодані. Там наш райочок. З Лубен електричкою... |
|
|