***
Під хатою, фактично, на осонні,
Стара, як казка, мудра бабця Соня,
Плела сюжети дивні і незнані,
Купались гуси у небесній бані,
А наше серце хлюпалось у ласці,
І у добрі. Спасибі бабі-казці…
***
Світились в сяйві тихому ікони,
І клякли під молитвою поклони,
В передчутті небаченого дива,
Тремтіли фрески в ніжних переливах.
***
Нам соловей утнув концерт з оркестром,
Від захвату завмер затінений партер,
Коли ж у апогей сягнув маестро,
Його осяяв сонячний гример.