плакав дощ від променів неба розкидав рукави по підлозі ми ішли удвох - потреба бути з кимось із чимось вроздріб я любила лиш раз по правді і ще досі не можу забути плаче дощ кидаючи пазли їх не скласти, тебе - не вернути
ID: 322066 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 15.03.2012 11:40:15 © дата внесення змiн: 15.03.2012 13:29:37 автор: insha
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie