Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Руслана Сапронова: ЗНОВ. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Микола Шевченко, 28.01.2012 - 22:36
Захотілося написати... Не вважаю себе снобом, але ж ми звикли до українського правопису. Броня(дисонанс) - криця (дещо ніби краще). Душою - душею.А як це - вдягає в брезент, а стає покрите броньою. Брезент став броньованим ... Отже, якщо одягнути чохол на таврію, вона автоматично перетвориться на танк... Відказатись - відмовитись. Ой, багато, причіпок на перший раз, не варто, певно, далі. не ображайтесь, бо ще й до філософії твору питання є. і до рими. Думаєте - ото причепився...Бо фото сподобалось. З повагою З повагою Руслана Сапронова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви мене розвеселили.Зараз пишу і обдумую кожне слово.Мій вірш був сумний,а тепер веселий...Дякую за увагу.
Руслана Сапронова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це треба пережити.Все проходить.
Руслана Сапронова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,що Ви це зрозуміли і відчули.
Оксана Семотюк, 17.01.2012 - 09:17
Дуже мудро - помилки нас вчать - прикро що ціною втрат. Бажаю щастя! Щиро
Руслана Сапронова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Оксаночко!Менше Вам помилок,більше-щастя.
|
|
|