На руїнах своєї любові,
Знов і знов перегляну життя:
Так,всього надивилась доволі,
Допоможе лише каяття.
Не потрібно було спотикатись,
Щоб не мучила зараз журба,
А відразу ось так відказатись
І була би сьогодні права.
Не потрібний нам досвід нестримний,
Бо нівечить зсередини вщент,
Не питає хто винний,невинний,
Тільки серце вдягає в брезент
І воно,все покрите броньою,
Не пускає до себе тепло...
Любить тілом,не хоче душою,
А таке почуття містить зло.
19.09.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307048
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2012
автор: Руслана Сапронова