***
Шкода́, що тільки га́сиш… Шкода́ – не до запалень!..
Намокли почуттє́ві сірники…
І кроки лиш межею спокійності провалів…
Свідомість - до приречень навпрошки́…
Збирати лиш гербарій… бо зелень – то вже чудо…
Осінньо відбуяли кольори…
І кволість того щастя… що знову не прибуде
З прору́бленої поміж мрій діри́!..
І какофомна му́ка періщиться у плечі!..
Піти б в чотири сто́рони… між світ…
Та ба, обов’язковість!.. що не допустить втечі…
Ще й промовчить докірливо в отвіт…
(7.1.12)
Як написала там в коментарях Оля, це і справді дуже образно."Гасити почуттєві сірники..."-це так лірично.
Відчувається цезура в деяких рядках, як у гекзаметрі, класно
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лесенько, у кожному рядку Вашому стільки мудрості... чомусь складається враження, що мудрість ця - наболіла розвійте мої сумніви
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, дорогенький... Кожна мить нам несе - інше... Інше кохання, інше страждання... інші прояви однієї сутності... Те, що сьогодні досконале в очах твоїх, завтра намокає болем сизинності... а через мить спалахує новими барвами... То - життя... А отже й мудрість... Вирвана із тебе і ввібрана з навколишнього світу... Та все то - через призму тебе... Все одно...
********** Хай не болить Вам дуже боляче, але мабуть хай поболює... інколи, щоб відчути сильніше багатство ЩАСТЯ!!!
З найкращими побажаннями щиро Ваша Л.Г.
І кволість того щастя… що знову не прибуде
З прору́бленої поміж мрій діри́!..- Яскраво-образно,вишукано і неординарно!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А що поробиш... Зима цьогоріч сирістю, а не морозцем до нас внадилась... От і намакають навіть запали емоційні...
************ Дякую Тобі, Серденько, що завжди маєш в своєму арсеналі іскоркі гарячі...
щоб відчути радість запалу, слід пізнати і смуток загаслого неба...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... можна звикнути до неба згаслого... можна навчитися жити без запалів... можна і все життя тліти просто... Насправді все можна...
А тоді ті іскорки - зайвими стануть...
Отака невесела замальовка думок вийшла... даруй...
************* Та Тобі бажаю, щоб коробок сірників завжди в кишені був напоготові!