UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Bullet: Коли я нарешті забуду? - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Irka=))), 14.03.2012 - 22:08
Як на мене чудовий вірш. Про кохання...про те світле та вірне кохання, яке наповнилося жалем та сумом.Як часто ми відчуваєм біль від того почуття. Цей вірш дійсно показує цей біль, ці спогади про минуле.
Кульмінація, 16.01.2012 - 01:37
Память - дивна, завжи мусить зробити по своєму, але вона - не вічна. одного дня прокидаєшся і розумієш, що ті риси, корті раніше здавались такими чіткими, починають зникати. Іноді робиться страшно, та іноді - це дуже допомагає.
zap, 06.01.2012 - 04:15
крига входить в тіло і розриває його з середини. шансів на поправку немає. тікати від минулого сенсу немає теж: можна брехати всім, але не самому собі - воно все рівно колись вилізе на поверхню. несподівано, не завжди своєчасно і, хоч як це не банально і цілком можливо, буде супроводжуватися моторошними цирками. є ще альтернативні варіанти, які я не раджу: битися головою об стіни до амнезії, добровільна лоботомія, суїцид (само собою), закидатися щодня бухлом чи ще чимось до повного аута. найогиднішим є той факт, що минуле, яке б воно не було прекрасне, залишається минулим і не повернеться ніколи.
Bullet відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
хардкорні у тебе думки) все було, все пережив... банальна банальність, але час дійсно лікує... повільно, дуже повільно, але все ж лікує
Іванна Шкромида, 05.01.2012 - 01:16
Сумно, хоча насправді без страждань не відчувається смак щастя. Так що все відбувається так, як воно має бути.
|
|
|
||||||||||||||||||||||
