і
сказало
одне моє –
праве крило
другому –
лівому:
– Ти
занадто гли́боко
зачерпуєш
небо.
висоти́
і
па́ри такої
мені
зо́всім
не треба.
я хочу
бути у парі
з простим,
звичайним,
слухняним
і
коротшим за мене
лівим крилом.
прощавай
назавжди –
б`ю
чолом.
...залишайся
надалі саме́
серед ви́гаданих
зірок,
твоїх
Усе́світів
безкінечних
і
Чорних дірок…
ще й
невідомо
для чого
кинуло
об підлогу
непричетну до неба
шклянку,
вчинило
сіне́шні двері
і
зникло
з ґанку…
сіло
в красиве авто.
рвонуло з місця –
на спідометрі –
сто!..
і
розтануло
праве моє крило
у перспективі
дороги,
холо́дно-прозорій…
не повіри-ло,
що зорі
мої –
не вигадка,
що справжні мої
зорі…
цебені́є
повільно
кров
страх
гординя
любов
і
тепер
серед
справжніх
зірок –
однокрила…
мабуть,
такого
хотіла.
Шановна пані Валю!
Дуже сподобалось мені Ваше Крило...
Набираюся нахабства, щоб запропонувати Вам (звісно, трохи іншими словами)про ті ж самі відчуття... http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278466
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
з задоволення прочитала Вашого "Скажи мені" -- скажу,що ми справді співзвучимо, але, на жаль, ті, до кого ми апелюємо, на наші палкі запитання не відповідають, а швидше й віршами нашими не дуже цікавлять, то й виходить, що "адресат відсутній", тому мусимо самі й відповідати на поставлені питання... або залишати їх без відповідей... хоча відповіді наші вже звучать в самих питаннях...
там у коментарях вам легенько натякають на занадто особистіний характер вірша -- не зважайте на такі закиди, бо поезія -- це цілковито справа ОСОБИСТОСТІ. Хтось із відомих світових мислителів (от випало прізвище з голови, хоч бачу навіть книгу його і назву книги "Исповедь"...) зауважив, що нетлінними залишаються в плині часу тільки твори СПОВІДАЛЬНОГО характеру... таким чином -- все у нас правильно... попереду -- безсмертя
Жан Жак Руссо! але не сам він таке сказав, а саме про його "Исповедь" зауважив котрийсь із відомих критиків...
Валюшо, сама так я і зрозуміла. З найкращими побажаннями!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
то чому ж тоді жінок ви називаєте вибагливими -- перед фактом поставили мене... може, ви маєте на увазі, що я не тільки... а ще й вірші... пишу.. здається, я починаю розуміти попередні Ваші слова -- ви пішли від зворотного! дійшло... вибачайте, інколи гальмую щось втрачаю паралельно зі сном і почуття гумору... минеться... піна...
вибачайте за реакцію запізнілу
з симпатією -- я...
Які ВАМ "птахи" більше до вподоби: ті що в дьзобі додому їсти пташенятам приносять, чи ті, що за пристрасне кохання каву, лежачи в ліжку, просять?
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
з якими удвох, красиво і вільно, плавно й повільно можна літати у небесній блакиті, до білизни розмитій... а їжу пташенятам ластівки мої любі удвох приносять... і це красиво, радісно і природно...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
то претензії правого, бо ліве ж крило мовчить, не сперечається... як же може воно, якби й хотіло, вкоротити себе на догоду правому?... свобода вибору і свобода волі кожного з крил -- святі...