Полиця непрочитаних бажань,
наповнена твоїм новим коханням,
це слід весни у проміжках тих знань,
які палають сонячним сіянням…
В одній я відчиняю світ думок,
про мрії пишу, молюся на сонце.
Не все запишу на пустий листок,
у ньому не зачиню я віконце…
У другій відчиняю море тайн,
пишу про тебе, лінії на тілі.
Свої долоні ти у руки дай,
напишу я про почуття осінні…
Полиця непрочитаних віршів,
залишиться у проміжку кімнати.
Згадаю, що сказати я хотів,
і віддаю, бо так хотів віддати…