Звичайний поет свої вірші складав
прості й зрозумілі сільському зага́лу.
Столичних тусовок собі не шукав,
не пхався, щоб влізти до «товстих» журналів.
В віршах не торкався глобальних проблем,
не звав у загул або на́ барикади,
і не переймався пошуком тем
абстрактностей, моди, політики, влади.
Приваблювала́ його рідна земля.
Із того, що поряд черпав він натхнення.
Оспівував рідні ліси і поля,
дитинство, сім’ю, вчителів, сьогодення.
І серце художника доки жило,
для нас ритм поезій його відбивало.
Є в тих його ві́ршах душевне тепло.
Воно залишилось. Поета нестало.
--------------
19.05.2011 до дня памяті рядового поета-односельчанина Миколи Іллюченка.
Я також люблю прості, зрозумілі не закручені якимись вигаданими словами. Вірші які викликають емоції,спогади, радість, сум.Вірші які хочеться ще і ще раз прочитати. Вірші виважені з дотриманням рими, ритму, розміру. Мені цей вірш дуже сподобався тому додаю до обраного.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячний, Євгене!
Є поети - генерали!
І є рядові поети. Та всі мабуть служать одному - мистецтву. За нас - за рядових!
Дуже гарний вірш. Мені сподобався.
Якщо пана Віктора зацікавлять мої думки стосовно деяких слів та наголосів, пишіть в приват.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пані Наталю!
Намагаюсь дотримуватись правильних наголосів, не завжди це виходить. Хоча виручає пластичність нашої мови. Поетичність і співочість української мови обумовлена окрім іншого ще й тим, що вагато слів можуть мати по два варіанти наголосів (наприклад "зАвжди" і "завждИ", "вІрші" і "віршІ", "йОго" і "йогО")
"Звичайний поет свої вірші складав
прості й зрозумілі сільському загАлу."
Такі поети і потрібні нам. Які пишуть зрозумілі і прості, але разом з тим і гарні вірші...
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Поетичний світ надзвичайно багатий. Є поезія складна, а є проста. Є вірші легкі і зрозумілі, а є такі над якими треба поміркувати.
А Вы знаете, ведь нет бесполезных, совершенно никчемных поэтов. Даже самый плохонький, бездарный, с точки зрения снобов, наверняка в своей жизни написал хоть один стишок, хоть один катрен, хоть одну строчку, которые и оправдают его существование, когда он придёт Туда.
И каждый сельский художник наверняка написал в своей жизни главную картину. И каждый музыкант, хоть из троїстих, хоть из еврейского клезмерского, хоть из балалаечников, взял свою главную ноту. Разве не так?
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вибачаюсь, Женя, що не відповів зразу. Цілком згоден з Вами!
А ще знаю немало людей, які пам"ятають всього один чи два вірша написаних колись в молодості. І вірші ті непогані, але вони швидко переросли той період.