Холодне вино стояло на столі....самотність пробила душу до кінцівок. Я згадував відчуття які були знайомі мені: зраду, відчуження, помсту, біль, любов, кохання, ненависть, нестриманість, доброта, ввічливість, байдужість, творчість, натхнення, хтивість, бажання...все це і багато іншого мали місце в моєму житті. Все породжувалося в моїй душі і в душах оточуючих. Вразливий як ніколи я сидів і роздумував. Я наче літав у хмарах, я готовий був далеко - далеко поринути і померти в своїй філософії, яка всі ці роки живила мене, мою душу і відчуття. В цьому житті мені не бракувало нічого, ані жінок, ні сексу, ні алкоголю чи чогось іншого. Життя давало все що я просив і я не жалію що прожив його,але життя навчило мене одного не змінного правила - ким би ти не був, де б ти не був, не забувай що ти людина і поряд тебе також люди і ти повинен рахуватися з їхньою думкою, нехай вони навіть не варті того, але ти повинен задуматися і вирішити що варто брати до уваги. Крім тебе є весь всесвіт. Любов одна а підробок до неї тисяча. Не бійся кохати і довіряти. Одне без іншого не можливе. Тому сміливо живи і не бійся різних відчуттів.
