Ти десь є. Та немає значення.
Серед люду такий як усі.
Я спішитиму знов на побачення,
І писатиму вірш не для всіх.
Як стояла ще довго і кликала
Я розбита і болем розхристана…
Тільки фари все далі бликали
І ставали безмежно чистими.
Незбагненним лишилось. Сталося.
Лиш у Бога проси пробачення.
Я сьогодні весь день сміялася.
Ти десь є. Та немає значення.
Лиш у Бога проси пробачення.
Я сьогодні весь день сміялася.
Ти десь є. Та немає значення.
Чудовий вірш!
Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
23.02.2010 - 11:34
успіхів
Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно спілкуватися з людиною своєї справи. Рада знайомству. Ні, ні в якому разі не хотіла нікого образити, чи кунути каменем, як ви пишите. Гадаю, судити про майстерність поета прочитавши один, чи кілька його віршів то трохи занадто. Звісно, я не вважаю себе "великим талантом" я ще надто молода.. Але гадаю, якщо у 23-літньому віці я вже маю дві власні збірки поезії, то вже чимале досягнення. Не подумайте, ради Бога, що то я "випендрююсь", просто свою творчість я не вважаю "тупцюванням на місці" і вже аж ніяк не пишу для кількості. Успіхів!
22.02.2010 - 18:16
крім "розхристана- чистими" - і останнє радує...
успіхів!
Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро за такий детальний аналіз...З усіма вашими зауваженнями повністю згідна. Розумієте, можливо це звучтиме трошки пафосно, але я пишу серцем... не задумуючись над ідеальністю підбраних мною слів, ритм ... Просто пишу і отримую від цього задоволення. Заходьте до мене ще! Завжди буду рада вашим порадам!
Я десь є. І не треба тлумачення.
Серед слів, що римуєш в катрени вночі,
Поміж букв, що не мають заглавного значення,
Десь в рукописах віршів, що тліють в пічі...
Я десь є. То життям передбачено.
Я спішу написатати, до поки увесь не згорів,
Бо я плачу й благаю у Бога пробачення,
Що такий як усі, а не в небо злетів...