Бачу поле волошкове.
Синє-синє, неозоре...
Ось волошка, й там - волошки.
Позирають сині очки.
Ой, які ж у них різьблені
на стеблі листки зелені!
Бачу поле волошкове,
синє-синє, неозоре...
Де волошки, гляньте... Он
вже цвіте у полі льон!
Ось з'явилася хмарина,
а на ній біла хустина.
І по небу попливла.
А те небо волошкове,
ніби море неозоре,
плеще хвилечкою в тон.
Квітне й небо ніби льон...
Бачу поле волошкове,
синє-синє, неозоре...
Ось волошка, й там - волошки.
Позирають сині очки.
Краю рідний!Моя доле!
Квітне небо... Квітне поле...
