Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Валерій Голуб: НОВОРІЧНА ПРИГОДА - ВІРШ

(Дитяча п’єска на одну дію) В ролях: Дід Мороз, Снігуронька, Русалка Лісова, Лицар, Баба Яга, Заєць(Чортеня), Білочка. Декорації зимового лісу. На галявині – новорічна ялинка. Входять Дід Мороз і Снігуронька. Снігуронька: Дідусю, подивись! Який красивий ліс, Ніби до свята вбрався нарочито! Ялини в білому стоять, мов наречені, І нас з тобою радісно чекають. Дід Мороз: Споконвіків, як Новий Рік надходить, Природа завмирає урочисто, Бо для зими це є найбільше свято. Снігуронька: А де ми будемо цей Новий Рік стрічати? Дід Мороз: Тут, недалечко. Вийдемо із лісу, А там стоїть ошатний дитсадочок. Нас дітвора чекає з нетерпінням, Щомиті у віконця виглядає, Готує вірші, танці і пісні. А я несу їм подарунків торбу! (Вбігає білочка): Як добре, що сьогодні вас зустріла! Я хочу всіх із святом привітати, І дітям подарунки передам: Ось ці смачненькі лісові горіхи. Скажіть, що це від білочки… Дід Мороз: Ой, білочко, яка ж ти молодчина! А ще до того щедра й працьовита. Нехай тобі щастить у Новім Році! (На прощання потискає білочці лапку, і вона біжить геть). Вбігає зайчик: Шановний Дід Мороз! Від імені всіх зайців Дозволь тебе зі святом привітати! Від зайчиків приніс я подарунок: Прийміть оці смачні-смачні цукерки. Ми тут порадились: малятам ти даруєш Цукерки, іграшки, всілякі сувеніри, Та я не чув ніколи й ні від кого, Щоби тобі хоч щось подарували. А ви ж, мабуть, з дороги зголодніли… Просила дуже заяча спільнота, Щоб саме вам віддав цей подарунок. Дід Мороз: Спасибі, зайчику, рости ж бо здоровенький! (Гладить зайчика по голівці. Заєць низько кланяється і біжить геть). Дід Мороз: Давай, Снігуронько, підкріпимось хутенько, На цім пеньочку трохи відпочинем, Та й знову в путь… (Дід Мороз і Снігуронька відкушують потроху кожен від своєї цукерки). Снігуронька: Ой лишенько, що діється зі мною! В очах темніє, й дуже хочу спати. (позіхає) Ти йди, Дідусю, Новий Рік стрічати, А я отута… трошечки посплю. (Позіхає, сідає на пеньок і міцно засинає). Дід Мороз: Снігуронько, негоже спати в лісі! Зима таких помилок не прощає. А раптом прибіжить голодна вовча зграя?.. (позіхає). Дива!.. В яку ж це ми потрапили халепу? Бо я і сам… страшенно хочу спати. Посиджу трохи, а тоді Снігурку розбуджу… (Вмощується на пеньку і засинає міцним сном). (Навшпиньки входить заєць. Підходить до Діда Мороза і Снігуроньки, пильно вдивляється в їхні обличчя, потім зове когось жестом). (З-за сцени): Ну що? Заєць: Вони вже сплять! (Входить Баба Яга) Баба Яга: Сплять? Йес! Усе іде по плану! («Заєць» скидає маску зайця, під нею маска чортеняти. Смикає за бантик, що на короткому заячому хвості, бант розкручується і перетворюється на довгий хвіст чортеняти. Кривляється до глядачів). Чортеня: Ну! Всі побачили, хто в лісі найсильніший? За п’ять хвилин вона обох приспала! Баба Яга: Я ж недарма зовуся Бабою Ягою, Бо я розумна, хитра і підступна! Чортеня: Якими чарами ти їх зачарувала? Баба Яга: Не вистачало на них чари тратить! Купила он в аптеці клофеліну, І непомітно всипала в цукерки, А ти, дурненьке чортеня, їх пригостило! (насмішкувато смикає за носа) Чортеня: Ти ба, а я й не здогадався… Баба Яга: Мене цікавить торба подарунків. Заради неї я й пішла на діло! В цій торбі є, напевно, шоколадки, А ще ляльки, машинки, ведмежата… (мрійливо): Як я люблю їм відривати лапки!.. Чортеня: І голови поскручуємо теж? Баба Яга: Еге ж! (гладить його по голівці). (Баба Яга підходить до Діда Мороза, штовхає його ногою, забирає торбу). Ану, розлігся! Чортеня: (штовхає ногою Снігуроньку). Ну, розляглась! (Баба Яга і чортеня швидко розв’язують торбу, смикаючи її кожний до себе, похапцем дістають цукерки, жадібно їдять, викидаючи з торби іграшки, топчуть і футболять їх ногами, голосно плямкають, щось вигукують, по-дикунськи регочуть). (Входить Русалка Лісова). Я молода Русалка Лісова. Он там я у дуплі спокійно спала, Але прокинулась від гамору якогось. І бачу я, що ця нечиста сила У діток хоче Новий Рік відняти. Не можу я стерпіть такого неподобства! Баба Яга(глузливо): Ти ба, вона стерпіть таке не може! Іди вже спати у своє кубло, Бо я тебе перетворю в ялину, А лісники тебе зрубають завтра! Чортеня: Чисто в натурі, на кого батон крошиш! Русалка Лісова (із сумом): Не зможу я перемогти цю нечисть… (Через деякий час вираз її обличчя змінюється із сумного на радісний) Заждіть! Я Лицаря покличу на підмогу! (гукає до лісу): Гей, Лицарю, агов, приходь хутчіше! (Заходить Лицар) Ти мене кликала, моя прекрасна панно? Русалка Лісова (схвильовано): Мій Лицарю, ти сильний і сміливий. Чи ти зумієш цю Ягу прогнати? Лицар: Я все своє життя зі злом боровся. Боровся, і завжди перемагав! (Підходить до Баби Яги) Баба Яга: Пацан, ти що, посмів змагатися зі мною? Тебе зі світу ізведу одною лівою рукою! Я зараз чари напущу, й перетворю тебе на мишу. Сама ж в кота перевернусь, Тебе я з’їм, і кісточок не лишу! (Чарує): Летіла сова, шалена голова, та й сіла на дишло. А я ворожу, тебе ворожу, перетворись на мишу! (Лицар, усміхаючись, іронічно дивиться на Бабу Ягу). Баба Яга: (розгублено) Ти ба, сьогодні щось не вийшло… Лицар: Не вийшло, і не вийде! Бо я тебе ніскільки не боюся! Баба Яга (злісно): Ах ти бридкий паршивий лицаряко! Та я ж тебе ворожною мітлою заколю! Чортеня: Так його! Мочи! (Тримаючи мітлу в обох руках держаком уперед, наче списа, вона, розігнавшись, кидається на лицаря. Лицар робить швидкий крок убік і Баба Яга, розминувшись із ним, з розгону встромляє мітлу в декорацію, що стоїть на сцені. З причитаннями і прокльонами вона намагається вивільнити мітлу, падає. Підходить Лицар і виймає меча). Лицар: За всії злі діла, що ти творила, Тобі кінець прийшов, нечиста сило! Баба Яга (навколішках): О, добрий молодче, помилуй, не губи! При всім народі чесно обіцяю, Що злого я вже мислити не буду. Мені й самій набридло зло творити: Робити підлість, порчу насилати – Я свою душу (каюсь!) занедбала, І втратила моральну чистоту. Іще в дитинстві так мені кортіло Образити, штурхнути, насміятись, Аби когось довести до плачу. З поганих звичок виросли злі чари, Й мене перетворили на Ягу. Але це зло я вижену із себе! Я хочу усміхатися привітно. А ще я добре знаюся на травах, І буду ними лікувати хворих… …Оці дарунки я віддам негайно, І Дідуся Мороза розбуджу. Добре? Лицар: Ну, добре! (Баба Яга поспіхом збирає іграшки, ласкаво звертається до Діда Мороза): Дідусику Морозику, вставай! Чортеня: Снігуронько, шановна панно, прокидайтесь! (Дід Мороз і Снігуронька підводяться, труть очі, позіхають) Дід Мороз: Мені такий чудний наснився сон, Що ніби в нас украли подарунки. Так ось вони… Снігуронька: А я клянусь, що бачила в ві сні, Як Лицар переміг нечисту силу. Русалка Лісова: Так і було. (до лицаря) Ходімо, друже, ми своє зробили… Снігуронька: Не йдіть! Давайте разом Новий Рік стрічати! Баба Яга: Візміть і нас! Я покажу вам хвокуси й шаради! Дід Мороз: Ну от і добре! Спільним товариством Дітей на святі будем веселити. Заждіть! Ви чуєте? У лісі голоси! Снігуронька: Та це ж назустріч нам спішать малята! (На сцену вибігає малеча. Звучить музика. Починається Новорічне свято.)